Спершу, трохи про саме початок моєї пригоди. Я навше не пасав кроликом і знав, що вирушаю на особливий вихід. Попередньо, я збирався підлаштувати фасовку перорального употреблення. Але тут пасхалка від судьби: мій друг, з відповідними зв'язками, пропонує мені реальні відчуття та екстремальний досвід на поїздці з кетаміном. Хто б здогадався, що це стане початком таких пригод!
Першою зупинкою була закладка моїм фармацевтам. Вони забезпечили мене свіжим джейом і кетаміном, якого багато, щоб не мати потреби банковати протягом вихідних. Ах, ті закладки, так званий фармацевтичний сон! Я заховав їх у безпечному місці і з тією похмурою підсвіткою вже міркував про мою подорож. Зате цього вихідного ми зібралися великою компанією і вирушили на гори. Посеред ночі, ми відкупились від реальності, проклавши собі шлях на сніжець. Жало вже чекало на мене у моєму рюкзаку, але я навмисно його ніколи не використовував, адже пероральне употреблення було моєю вибраною формою вживання. Підготував пилочку, пищалку, сахар та мої закладки. Тут потрібно зауважити, що пилочка - це шприц, пищалка - мішок для наркотиків, а сахар - особливий присмак, який додають до шприцу, аби зробити процес ще приємнішим.
Закладка №1 - кетамін. Ще більше возбуждення, коли ти знаєш, що заламання чекає на тебе через кілька хвилин. Що це за відчуття? Неможливо передати словами, але я спробую. Відчуваєш, ніби душа твоя підноситься вище, але твій розум опускається глибше. Ти лежиш, але одночасно відчуваєш, що катаєшся з морозивом на кулішеньках, ловлячи вітерцем мимовільні сміхи. Це справжнє задоволення!
Ось і перший джей закончився, але я все ще літаю в своїх фантазіях. Час нарешті використати основну закладку - мою пырялку з кетаміном. Пищалка виходить з мішка, аранжованого в спеціальний пакетик для її зберігання. Я відмерив свою порцію ішака, оце важливий момент, адже додаткова двійка займають нас до небажаних подій, які хочеться уникнути. Наступний етап: використання пырялки. Знаєте, цей момент, коли ти вставляєш жало в вену, і зразу відчуваєш, як весь відмінний світ обплітає тебе, заводиться якісь ручне маленьке сонечко в боці твоєї свідомості. Це як "вухо вухо", але краще. Ніякі слова не здатні передати це неймовірне відчуття! Ти просто занурюєшся в своє божевілля, в яйце-косячку, наркологічну дівчину, яка шепоче тобі на вухо: "Ти мій! Ти завжди мій!". І ти не проти!
Цікаво, що за те так хорошо, нам часто доводиться платити подорожніми чеками, щоб повернутися назад, у нормальну реальність. Але це його! Это шепот твоєї другої половинки, яка кричить: "Шо, банкуєш?!". І ти відповідаєш: "Боже, так!" і лечиш у невідоме!
Вихідний пройшов досить швидко і ось, я знову тут, пишу цю замітку для вас. Якщо ви це читаєте, то ви маєте шанс дізнатися, яким був мій досвід наркоманської подорожі. Завжди пам'ятайте, що це лише мій розповідь, а не заклики до вживання наркотиків. Кожен вибирає свій шлях та наркотики, які йому підходять.
| Все це добре, але не забувайте, що: | 1. Наркотики - це не гра! Вони можуть зруйнувати життя і навіть забрати його. |
| 2. | |
| Наркотики досить небезпечні для вашого здоров'я та життя! | 3. Якщо ви вже пробували наркотики і маєте проблеми з їх вживанням, зверніться до професіоналів та отримайте допомогу. |
Друга відповідь: "Ні, банкую!"
В цілому, якщо ви все ще читаєте цей текст, читайте його з пильністью і розумінням. Хай ця розповідь стане для вас натяком на складну тему, що може стати реальністю для багатьох молодих людей. Будьте розумними та вибирайте своє життя, а не дайте йому обрати вас. Бережіть себе та будьте відповідальними у своїх вчинках!
Ололо, народ! Приветсик всем залупкам и квадратным мирным гражданам! Сегодня я вам расскажу про один запредельный фарш, который меня порвал на кусочки и выкинул мозги через башку. Ну, кароче, нашел я одного приятеля с обещанной химией, и мы решили драться вот по-крутому, закинуться кетаминочкой на восемь часов. Что там, кто не знает что это такое? Короче, кетамин - это такая хрень, которая забирает тебя в какие-то странные измерения и разноцветные галактики, давая кайф какой-то извратный, полет нереальный.
Вобщем, я иду по улице, это уже вечерок, все наркоши кубарем рассыпались по планете, а я решил найти эту закладку. Блин, откровенно говоря, я был немного нервничком. Ты же понимаешь, гопнулись без дозы не выжить, порадовать свои бездны души. Но кароче, судьба наркош глазками хитрыми закрутилась и подкинула мне неграшку, который соками в носу и крышами по голове раздувался на своей маковой соломе.
У эдакого зверя в карманах щебетала птичка, как ни крути. Он шел нашу точку, все в них уже зарядили, а я только на перекуре. Что же делать? Говорю ему: "Бро, помоги бро, закинь, а?" Тот на меня смотрит, как на стрем, руку в карман фигает, и достает мне эту пакость, словно подарок от судьбы. Вот это да! Я прыгнул от радости, и мы начали нашу поездку в параллельные вселенные.
И тут я на воображаемом велике покататься решил, потому что настоящего нет, а я крутой хипстер наркоман на своей волне. Въезжаю я на этот виртуальный байк, и гоняю по улицам веселого города. Вообще, у меня такое ощущение, что я паркуюсь во всех местах подряд, а менты со своими офигевшими мордами не могут меня поймать. Полный косяк!
Я так шлендился на своем воображаемом велике, что всем проституткам мозги вынес, и они желали присоединиться к моему мистическому путешествию. "Шлюхи, пиздец, отстаньте", - говорю им я. "Забудьте о своих клиентах, я не в настроении с вами заниматься. Я парю, я вижу радуги, и мой байк летает, а вы только на деньгах держитесь".
Но нашелся один упитанный мужик, который зарядил своей силой и угрюмой энергией, и решил присоединиться к нашей групповушке. Так что теперь мы ебашим на воображаемых великах втроем и разносим все вокруг себя. Нас зовут властью и сиськами, и мы ни в чем не себе отказываем, даже когда местный наркоша нас отпинает и отвертится от нас как от настоящих зомби.
Вдруг, на блин, когда я уже начал засыпать, кашлянул на весь город, я заметил одного своего приятеля, который долгое время отдыхал на ближайшей скамейке. "Сашок, братан, че ты тут делаешь?", - спросил я его. А он, смотрю, сильнейший закинул и сказал: "Братишка, я встретился с наркотой, зарядился как надо, душа покоится, нарушений нет".
И вот мы с Сашкой, отдохнув со своими наркосами, продолжаем наши безумные приключения на воображаемом велике, и катались до самого утра, пока не настала рассветная пора. А тут уже менты, как из подвала, вылезли и навалили на нас, словно ненавидят все, что связано с путешествием вне реальности.
Но, дураки, они не понимают, что мы уже ушли. Мы уже настолько далеко, что измерения не поимать, города не успеть, и нас не схватить. Возвращаемся мы только тогда, когда наши воображаемые велосипеды переполняются энергией и химией, и мы падаем навзничь на травматологию, где нас восстанавливают и снова отправляют в страну непостижимого кайфа и радуги.
Вобщем, народ, помните, что это всякая фигня - временный кайф, которая лишь на время отрывает вас от реальности, а потом швыряет обратно с большим оттягом. Наркота - это не мой выбор, а выбор дураков, которые не могут поймать настоящий фарш, который дает жизнь. Вот так-то, молодежный сленг и наша жестокая реальность. Пока, друзья, в следующей статье расскажу вам про свои новые безумные приключения!